Boat station
type: Urban design
location: Kyiv region, Ukraine
year: 2018
status: Concept
authors: Yaroslava Dubova, Anton Oliynyk, Olha Valkova
Ділянка проектування розташована на заплавних землях правого берега Дніпра на півдні Голосіївського району міста Києва. Колись усі ці заплавні луки належали Києво-Печерській лаврі. У першій половині ХХ ст. у цій місцевості існував один з перших в Україні заповідників, на території якого працювала науково-дослідна станція. Влітку 1934 року станцію було закрито, заповідник розформовано, а територію заплави розділено між колгоспами Києво-Святошинського району. У 1957 році місцевість було включено до складу земель міста Києва. У 1999 році на території правобережної заплави Дніпра та деяких островах було створено ландшафтний заказник «Жуків острів».
Таким чином, ділянка проектування має високий ландшафтний потенціал: східний фронт ділянки межує з водою та з неї розкривається на затоку Дніпра та острів Козачий (об’єкт природно-заповідного фонду); західний орієнтовано на територію лісопарку та заплавні землі.
Мета проекту - створити середовище максимальної якості, в якому мешканці відчуватимуть своїм домом всю прилеглу місцевість, включаючи колективні простори на території проектування, який органічно вписуватиметься в існуючий природний контекст.
При дослідженні ділянки проектування нами було виявлено декілька чинників, що визначили основні підходи до планування території:
-розташування переважної більшості ділянки на заплавній території затоки Дніпра і, як наслідок, - підняття відміток, щоб убезпечити забудову від можливого підтоплення
-функціональне наповнення прилеглих ділянок (потенційна житлова забудова та трохи далі - громадська на півночі і приватне домоволодіння на півдні); виходячи з цих обставин, логічним є розташування буферних зон на межах території проектування
Територія забудови сьогодні має доступ з півдня (автомобільний під’їзд зі сторони приватного домоволодіння) та з півночі (транзитний проїзд по межі ділянки). По ділянці забудови існує грунтовий проїзд (на підтоплюваних відмітках). Нам здалося доцільним зберегти таку ж схему доступу, піднявши вищезгаданий проїзд до відмітки основної забудови ділянки, та розмістивши вздовж нього місця для паркування автомобілів.
Протяжність водного фронту ділянки сприяє можливості зручного використання цього ресурсу: для цього запроектовано причал з південної сторони території та можливість для розміщення дрібних човнів вздовж всієї набережної.
Наповнення вхідних зон також продиктовано конектстом: потенційна житлова та існуюча громадська забудова з півночі ділянки дозволяє запроектувати основний в’їзд, гостьовий паркінг суміжно з громадською зоною; господарський майданчик сусідньго домоволодіння, розташований на півдні ділянки, сприяє розміщенню зони зі схожим функціональним призначенням (елінг, майданчик для сміттєвих баків тощо).
У формуванні забудови ділянки визначальними було обрано два прнципи - якомога повніше використання природного наповнення, що отчує ділянку з усіх сторін, та створення в межах території забудови найбільш різноманітного ландшафту, що став би своєрідним «природним калейдоскопом».
Завдяки можливості розглядати всю ділянку, як єдиний планувальний елемент, вдалось уникнути повторення прийомів благоустрою, характерних для такого типу домоволодінь, та стало можливим застосування ландшафтних елементів, використання яких було б малоімовірним у разі традиційної розпланувальної структури забудови з дрібними розмірами ділянок та чіткими межами між ними.
Також, враховуючи об’єми намиву та, як наслідок, підтоплювані схили, непридатні для забудови, виникає окрема типологія ландшафту з використанням насаджень, стійких до таких умов, що теж сприятиме інтергації запроектованого благоустрою в природний контекст річкових заплав.
Ще одним з викликів, що постали перед нами, стала потреба знайти баланс між приватними та колективними просторами у забудові. Проект передбачає створення локальної спільноти. Люди, пов’язані між собою дружніми зв’язками, мають наміри організувати на цій ділянці поселення з «м’якими» межами приватності, створивши таким чином ряд просторів умовно доступних при необхідності усім жителям та гостям спільноти, а також зон спільного користування (як наприклад набережна, спортивна зона з пляжем та басейном тощо).
Разом з тим одразу ж виникає потреба планувально розмежувати відповідні простори таким чином, щоб було враховано комфортні межі кожного співвласника, уникаючи фізичних перешкод та зберігаючи при цьому цілісність всього поселення.
З огляду на це, об’єм намиву розділено на декілька «островів» за допомогою «каналів», що поєднують акваторію затоки Дніпра з заплавними луками та озерами на території лісопарку. У процесі подальшої розробки концепція вимагає гідротехнічних консультацій. «Острівність» в цьому випадку досить умовна категорія, оскільки ці планувальні елементи за потреби легкодоступні для всіх користувачів території: зв’язуються між собою променадом набережної на східній межі ділянки та основним автомобільним проїздом по верхній відмітці намиву на західній межі.
Морфологія ландшафтних елементів (регулярні посадки, фруктові алеї, щільні групи типових порід дерев, пологі пагорби зі злаками та ін.) також виконують функцію візуальних бар’єрів між домоволодіннями та розташовані таким чином, щоб мінімізувати випадкові (і, можливо, не завжди бажані) контакти між співвласниками на спільній житловій території.
