Ідея проекту: створити об’єкт поза часом; архітектуру, що має символічно поєднувати історію життя померлих людей з пам’яттю про них, що спрямована у майбутнє. “Тиха” архітектура будівлі має бути тлом для прощання та формування пам’яті. Можливо, саме тут почнеться епітомізація померлих, а архітектура створить нейтральний контекст. Будівля з колумбарієм буде старіти та змінюватись з часом не висловлюючись прямо про час свого створення і сучасників.

Конструкції недобудованого колумбарію пропонується розібрати, з цегли зробити оздоблення інтер’єрів нової будівлі, бетонні конструкції подрібнюються та повторно використовуються у фасадах нової споруди як заповнювач для бетону.

Розміщення будівлі крематорію на ділянці обумовлено можливістю влаштування найбільшого з можливих за площею та ємністю колумбарію.
Будівля крематорію та їдальні/ресторану (будується за потреби) формує ритуальну площу перед будівлею та відокремлює колумбарій від існуючого кладовища. Таке розташування будівлі і площі дозволяє зробити новий в’їзд та вхід на площу перед крематорієм з дороги, що веде до с. Збиранка без знесення цінних дерев. Нова площа є репрезентативною зоною, що об’єднує існуюче кладовище, крематорій та колумбарій.

Будівля крематорію є найбільшою у даному контексті, вона формує простір навколо та функціонально поділяє його.